Стих "А ти все ходиш на могилу" печатается впервые
Присвячується «Небесній сотні» і останнім подіям Київського Майдану
Стих посвящен событиям на Майдане.
Чому ти ходиш на могилу? –
Мене давно вже там нема…
Чи й досі віриш, як дитина,
Що я жива, все ще жива…
Ні. Уже не плачу, не сміюся,
Не світить сонце вже мені…
На небо синє – не дивлюся
І лиш являюсь тобі в сні…
Жалкую? – Як сказать…не знаю –
В цій домовині спокій я знайшла…
Кохаю? Так! Я до сих пір тебе кохаю…
Та вже не поцілую я твої уста…
Уже я ніжність тобі не подарую…
Жалкую! Дуже я жалкую…
Та що тепер я вже зроблю –
Я час назад не поверну…
А ти все ходиш на могилу –
Приносиш квіти – так люблю!
Пробач, що вже не буду за дружину,
Пробач, що цим твої думки гнітю…
Ти не сумуй…колись все буде краще,
Минеться біль – не плач..
В житті ти знайдеш своє щастя.
Мене за все, за все пробач…
Я перестану являтись уві сні,
Я обіцяю, перестану…
Обіцяю, що прийдуть ті дні,
Коли лиш вітром у вікно загляну…
2014
Автор: Боручек Елена.
Journal information